Краса для душі: Розмальоване село Новосолоне (Новомиколаївський р-н, Запорізька обл.)

Автор: Ольга Самчук

Якось, взимку 2008 року, по телебаченню, в новинах на ICTV, розказали про розмальоване село в Запорізькій області. Ініціатори розпису – мешканці села. Тепер господарство славиться не лише врожаями, а й такою рукотворною красою. Мовляв, і вікна складів цілі стоять, і ставлення до роботи у працівників інше – натхненне. Вони пишаються своїм місцем роботи і керівником агрогосподарства.
От і захотілося мені побачити добру казку наяву. Одна з дитячих мрій…

Запросила своїх друзів-мандрівників з туристичного клубу СКІФИ
Маршрут: Київ-Запоріжжя-Новосолоне-Запоріжжя-Київ.
Мета: переконатися в правдивості даних телевізійного репортажу, деталізувати інформацію про дане явище, поспілкуватися з організтором, перейняти досвід.

Карта: >>>
Фото: Овчаренка Сашка >>>
http://vkontakte.ru/album4507879_94804943?st=120

От і почалося…
Запоріжжя виявилося привітним містом на Дніпрі.
Відвідали острів Хортицю...
...помилувалися Дніпром та панорамою на Дніпрогес,
проїхалися другим за довжиною проспектом в Україні – пр. Леніна (10,6 км).
Виїхали до Новосолоного. Маршрутка спинилася на в’їзді до с. Підгірне, а далі – пішки. За попередніми даними мали пройти 5-6 км, але це затягнулося на 2 години, в лютню спеку, з рюкзаками….
Хоч і по асфальту, але було важко. Коли війшли до дорожнього знаку «Новосолоне» - не тямилися від щастя!
Наша радість підсилювалася тим, що паркан одного з подвір’їв виявився-таки розмальованим героями радянських мультфільмів!
А перед нами постав величезний вказівник з возом зверху.
Направо підеш – то до току ТОВ «Нива» та до свиноферми. Наліво підеш – ставки та відпочинок для рибалок. От і пішли наліво, до ставка – ставити табір та влаштовуватися на ночівлю. :)
Пізні наші гості, місцева молодь, що завітала до нашого місця стоянки, виявилися привітними, хоч і слухали голосну музику до 4 ранку. Зате дрів підкинули нам для приготування сніданку.
Директора, Поплавського Віктора Альбіновича, в господарстві не було – неділя. Проте його помічник та пані Катерина – управляюча в с.Новосолоне від Підгірненської сільської ради, були в господарстві і привітно нам усе розповіли та показали.

Головна особливість села
Зазвичай, будівлі нині розфарбовують для торгових цілей – привабити покупців, відвідувачів ресторану, відпочиваючих на пляжу чи в парку.
А тут людина - директор Поплавський Віктор Альбінович - почала змінювати своє буденне життя з сірого, звичайного, на яскраве та кольорове.
Зміна відбулася і в душах працівників ТОВ «Нива» (частина мешканців сусідніх сіл), і в мешканців с.Новосолоне. Доведено, що сільське господарство є прибутковим, прогресивним, розвивається.
Особливість: це не музей, не творча художня галерея. Це дитяче мистецтво, що функціонує і приносить щоденну радість, надихає на працю, на любов до свого села-батьківщини.
Виявляється, не лише на свято можна прикрасити оселю та робоче місце, але й жити щодня в цій атсмосфері. Перетворити будні на свято. І ці малюнки на стінах складів та будівель не маркі, зовсім не дратують своєю барвистістю та яскравістю.

За словами помвчника директора ТОВ «Нива», такі зміни почалися 2006 р., коли Віктор Альбінович зробив конкурс серед учнів художнього училища в м.Запоріжжі на найкращий малюнок для оформлення приміщень. І почалося… спочатку розмалювали їдальню в середині, потім стіни внутрішнього двору їдальні, а потім охопили і площу складів та інших господарських споруд. Нині розмальованими є, а моїми оцінками, 75% поверхонь будівель та стін господарства.

Робота продовжиться восени. Влітку занадто спекотно.
Господарство взяло на себе оплату праці юних художників, їх проїзд з Запоріжжя, купівлю фарб та пензлів, щіток.

Отже, нині розмальовані та декоровані в українському стилі з цікавами історичними експонатами:
- Їдальня ТОВ «Нива».
- Паркан біля їдальні.
- Паркан садиби, розміщеної напвпроти входу до господарства.
- Управлінська контора.
- Комора.
- Льох.
- Альтанка перед входом до господарства з різьбленим написом «ПОБРЕХЕНЬКИ».
- ще близько 10 складів та інших господарських споруд та накриттів.

Спочатку навіть викладачі художнього училища малювали пару картин, а пізніше – іти та один професійний художник. Малюють восени та навесні.
Стиль картин: натюрморти, пезажі, панорама, гумористичні сценки та написи, орнаментний розпис будівель в українському народному стилі. Тут є і простий дтячий малюнок з великими квітками та метеликами, березовий гай, є і досить детальні професійні малюнки із гармонійним відтворенням пропорцій, чудовим поєднанням кольорів.
Основна риса: насиченість блакитним кольором – це небо з білими кучерявими хмарами чи підводний світ.
В гумористичні та казкові картини вмалювали і сучасників. Це і місцевий батюшка, що ловить рибку в ставку, і агроном, що тягне в жаркому літньому полі свій заглогший автомобіль «Волга» - а поряд напис «Бурлаки на Волге», і приватні підприємці...
Дуже гарний орнамент намальовано на управлінській конторі, на коморі, на будівлі з вагами для автомобілів з грузом, на собачій будці.

Різьба по дереву представлена наличниками, воротами, скульптурами з пеньків чи колод.
Ще на подвір’ї господарства лежить човен, кажуть, що хочуть відтворити козацьку Чайку.
Ніби краєзнавчий музей, виглядає внутрішній дворик ідальні. Тільки от написів на речах із поясненнями нема, тому й можна наслухатися байок про те, як ці речі застосовували в побуті наші прадідусі та прабабусі.

Перед входом до господарства стоїть старий залізний дитячий майданчик, яких багато було в 80-і рр. Помічник директора розповів, що Віктор Альбінович викупив ці металеві конструкції у чоловікає. Який збирався здати його на металолом. Оце відтоді й стоїть він тут.
Перед цим майданчиком висить напис, трохи прикритий вербовими гілками: «НІ - РУЙНАЦІЇ СЕЛА». А ще недалечко – розкішний лакований віз з усячиною вісить на стовпі. Той стовп – вказівник.
Отак мрія, бажання та твердий намір на втілення ОДНІЄЇ ЛЮДИНИ змінив життя всього села та має вплив резонансу на весь Новомиколаївський район.

З історії села

Село Новосолоне було засноване німецькими колоністами в кінці 19 ст., коли набув чинності наказ імператриці Катерини ІІ про заохочення заселення Півдня Новоросії німецькими та австрійськими переселенцями.
Тому бачимо таку особливість забудови поселення, як прямолінійність вулиць, велика їх ширина (10 м від дороги до головного входу в подвір’я) та той факт, що одне поселення могло складатися всього з однієї довгої прямої вулиці (довжина – бл. 3 км), як це є в Новосолоному. На цій вулиці в двох місцях сьогодні є криниці (1 м від дороги), відкриті для подорожніх.
В селі збереглися дві хати, збудовані ще 1901 р. Хати німецьких поселень були видовжені. Часто криниці німці будували під накриттям сараїв, а не під відкритим небом, як українці. Нині в селі нащадків тих німців немає, оскільки вони виїхали з СРСР в 30-40х рр.
Історія колгоспу ім. Свердлова
Доки існував СРСР, цей колгосп був дуже заможний та успішний. В їдальні стоїть знамя з написом-вишивкою «Победителю во Всесоюзном социалистическом соревновании работников земледелия 1973 году»! Саме цього року колгосп ім. Свердлова дав найбільний у всьому СРСР врожай!
Зараз ТОВ «Нива» - нащадок колгоспу ім. Свердлова, з якого вийшло 100 пайовиків, спеціалізується на вирощуванні соняшника, кукурудзи, пшениці, ячменю. Тваринництво представлене свинарством. В господарстві вирощують ще й цесарок, проте білше для краси, ніж для прибутку. В селі мешканці займаються розведенням гусей, курей, кіз, рідше корів.

ТОВ «Нива» розвивається. Минулого року в господарство закупили 2 нові комбайни та трактори Holland, що мають дуже високу потужність. Один такий трактор за день обробляє бл. 100 га землі. Нині господарство обробляє 5500 га запорізьких чорноземів.


Восени в селі проходять полювання на зайця та на дикого кабана. Диких кабанів вирощують в ТОВ «Нива» саме для цих цілей.

Центральна садиба ТОВ «Нива», як і спільна для сіл Новосолоне та Підгірне сільська рада, розташовані в с. Підгірне (Підгорне). Там же – спільна для обох сіл 9-річна школа, куди возять на навчання 17 учнів з с.Новосолоне. А от поштамп та церква у с.Новосолоному власні.
В Храмі Зимненської ікони Божої Матері править в ньому молодий отець, що приїхав з Почаєва.
Особливою рисою місцевих хат, на мою думку є знак сонця, що сходить, на багатьох причітках хат у Новосолоному. Він зроблений з дерев’яних планочок та напівкола, що охайно прибиті гвіздками у трикутнику двоскатної стріхи.
На щастя, люди в селі дуже привітні . Терплячі, тактовні, з бажанням допомогти як словом, так і ділом. :) Я тими днями ходила майже увесь час з посмішкою, бо постійно до цього був привід.
Дякую щиро всім тим людям, що допомагали нам у здійсненні нашої подорожі!