вівторок, 1 червня 2010 р.

За що ми любимо Львів?

Автор: Роман Дусик 

ми любим Львів?

Явно не за це.
За що ж тоді?



За створення відчуття дому. Звісно, найчіткіше воно проявляєтсья в відомих львівських квартирах в 6 ранку в "ой, хочу спати" теревенях з місцевою інтельгенцією

Коли я на Заході, то я вдома, коли я вдома, то я на Заході. І це ось так і тоді.

Це тоді коли в будь-якому генделі або кнайпі ти замовляєш все по лівій стороні меню, а не по правій, що згідно з американським "був таким бідним, що замовляв в кафе все по правій стороні меню" вказує на цілковиту гуманітичність в endless profit pursuit.

Ще один важливий пункт в шкалі крутості будь-якого міста - це нявність цілодобових локацій, де можна поїсти по-простолюдиньски, по-фастфудівські, будь-як, аби поїсти.

Нічна інспекція міста виявила численну силу силену точок із різного роду смакотою накшталт всяких смачних півметрових сендвічів і салатів із морквою. Вночі іншого не тре. А де в цьому "щоб він пропав" Києві окрім МакДака вночі можна просто попоїсти, підїсти чи просто поїсти?!

Це коли в якихось неймовірних андеграундських кнайпах вигляд з вікна такий:

А на стінах висять плакати "Українці визнають незалежність Шотландії".

Це коли фестерський сезон відкривається із Бреговіча.

І ОЕ.

Підсумовуючи, все вищесказане, ми любимо Львів за ось це:

Немає коментарів:

Дописати коментар